Життя прожити – не поле перейти

Найцінніше, що є у людини, — це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній — своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожити двічі.

Таємниця життя... Вона хвилювала людей завжди з того часу, як вони усвідомили себе живими істотами. Чи має життя якусь мету і сенс, і в чому вони? Хто керує людським життям? Чи можна зробити його кращим і щасливішим? Чи має людина право піти з життя або позбавити іншу людину? Ці й багато інших подібних питань у всі часи привертали увагу не тільки філософів, а й письменників, художників, учених і навіть пересічних людей — кожного, хто хоч раз замислювався над таємницею свого життя.

Ця тема зацікавила і учнів 8-А класу. Діти вирішили за один урок показати найголовніші періоди в житті людини: дитинство, шкільні роки, перше кохання, сімейне життя… Ці всі періоди школярі показали, порівнюючи минуле з сучасним, адже життя їхніх бабусь та дідусів, матусь та татусів відрізнялося від сучасного.

Усі присутні на виховному заході мали можливість, дивлячись на сценки дітей, пригадати власне дитинство, молодість, посміятися з лютої свекрухи, поспівчувати молодій невістці, проаналізувати, у чому секрет сімейного щастя…